Прогноз погоди Кiровоград

Територія Кіровоградської області розташована в досить широкій смузі переходу лісостепової зони в степову. Відповідно до цього, північна частина області відноситься до лісостепу, південна – до північного степу.  Клімат області помірно-континентальний,  з добре вираженими порами року. Північно-західна лісостепова частина області знаходиться під більшим впливом вологих повітряних мас з Атлантичного океану. На південну та східну степову частину області західні повітряні потоки також впливають, але ця територія більше ніж північно-західна зазнає впливу континентальних повітряних мас, що надходять з Арктики та Азії.  Через це клімат північно-західної частини області є трохи м’якшим, ніж південно-східної.  Північно-західна та північна частини області належать до недостатньо вологої, теплої, а південна і східна – до посушливої, дуже теплої агрокліматичної зони.

Зима м’яка, з частими відлигами, малосніжна, нестійка, літо спекотне. Середня температура повітря за рік  по місту становить  8,1–8,9 °С. Середня температура січня (найхолоднішого місяця) становить мінус 2,8–3,9 °С, середня температура липня (найтеплішого місяця) – 20,6–22,0 °С.

Абсолютний мінімум температури  повітря  по місту відмічався 27 січня та 20 лютого1954 року і становив 30,7 °С морозу, абсолютний максимум –   39,4 °С тепла  відмічався 8 серпня 2010 року.

Зимовий період на Кіровоградщині триває 86 -100 днів – з 24 листопада – 3 грудня до 26 лютого – 4 березня, коли відбувається стійкий перехід середньої добової температури повітря через 0 °С у бік потепління та починається  весна.

Літній період (із середніми добовими температурами  повітря  15 °С і вище), триває в області 117–129 днів – з 13–18 травня до  11–19 вересня.

Середня обласна  кількість опадів за рік становить 535 мм, змінюючись по  роках  від 285 до 882 мм. Близько 70 %  від річної кількості  опадів випадає у теплий період року.

Режим зволоження території області створює в цілому  позитивний баланс вологи в ґрунті. Проте у зв'язку з особливостями яружно-балкового рельєфу в районах Лісостепу та Степу, значну повторюваність мають ґрунтові засухи.

 Відносна вологість повітря у теплий  період року (квітень – жовтень) по області коливається від 60 % весною до 80 % восени, а кількість днів із відносною вологістю повітря 30 % та менше  за цей період становить 13–27 днів.

Перші осінні заморозки  спостерігаються на початку третьої декади вересня,  останні весняні – в кінці першої декади травня. Найпізніший весняний заморозок за останні десятиліття зафіксовано 7 травня 1999 року. Найбільш ранній осінній заморозок відмічався  22 вересня 1996 року.

Середня тривалість беззаморозкового періоду становить 171–192 дні, на узбережжі Кременчуцького водосховища  – 176 днів.

Сніговий покрив утворюється наприкінці  листопада – на початку грудня, а руйнується  у другій декаді березня. Загальна тривалість залягання  снігового покриву за зиму становить по області 56–81 дні, середня висота снігу за зиму – 3–10 см,  тоді як максимальна висота в окремі роки досягає 30–70 см. В останні десятиріччя досить часто відмічаються роки без сталого снігового покриву  або взагалі безсніжні зими.

Взимку, зазвичай,  спостерігаються відлиги, кількість днів з якими за період грудень – лютий по області коливається від 46 до 56.