Прогноз погоди Київ

Клімат Київської області помірно-континентальний, м’який, достатньо вологий. Зима малосніжна, нестійка, порівняно тепла, літо тепле і помірно вологе. Середня температура повітря за рік  становить 7,7–8,4 °С. Середня температура січня (найхолоднішого    місяця) становить мінус 3,0–3,9°С, середня температура липня (найтеплішого   місяця) – 19,9–20,8 °С.

Абсолютний мінімум температури  повітря  по місту зафіксований 11 січня 1950 року і становив 32,9°С морозу, абсолютний максимум  зафіксований 20 серпня 1946 року і становив 39,4°С тепла.

Зимовий період на Київщині триває 91–97 днів – з 26–30 листопада до          28 лютого – 2 березня, коли відбувається стійкий перехід середньої добової       температури повітря через 0 °С у бік потепління та починається  весна.

Літній період (з середніми добовими температурами повітря 15°С і вище), триває в області 109–116 днів – з 16–20 травня до 6–10 вересня.

Середня кількість опадів за рік становить 597 мм, змінюючись по роках від 413 до   847 мм. Близько 70 % від річної кількості опадів випадає в теплий період року.

Режим зволоження території області створює в цілому позитивний баланс   вологи в ґрунті. Проте через високу водопроникність легких за механічним складом порід, що  залягають  у районах  Полісся, та  у  зв’язку  з особливостями яружно-балкового рельєфу в районах Лісостепу, значну повторюваність мають ґрунтові засухи, які негативно впливають на розвиток с.-г. культур.

Помірна атмосферна засуха, яка часто поєднується із ґрунтовою, має ймовірність 90 % на більшій частині території області.

Відносна вологість повітря в теплий період року (квітень–жовтень) коливається від 60 % весною до 80 % восени, а кількість днів із відносною           вологістю повітря 30 % та менше за цей період становить 11–23 дні.

За сукупністю показників температури повітря та кількості опадів територію Київської області поділено на п’ять  кліматичних районів:

- помірного теплозабезпечення і достатнього та надлишкового зволоження;

- достатнього теплозабезпечення і достатнього зволоження;

- достатнього теплозабезпечення і помірного зволоження;

- достатнього теплозабезпечення і достатнього та нестійкого зволоження;

- порівняно високого теплозабезпечення і достатнього та нестійкого зволоження.

Перші осінні заморозки в повітрі спостерігаються в кінці другої декади  вересня, останні весняні – у кінці першої декади травня.

Найпізніший весняний заморозок у повітрі зафіксовано 29 травня 1994 року, а на ґрунті – 11 червня 2004 року.

Найбільш ранній осінній заморозок у повітрі спостерігався 4 вересня      1997 року, а на ґрунті – 28 серпня 1990 року.

Середня тривалість беззаморозкового періоду в повітрі становить 148–180 днів, на поверхні ґрунту – 144–154 днів, на торф’яних ґрунтах близько 120 днів.

Сніговий покрив утворюється наприкінці  листопада – на початку грудня, а руйнується у другій декаді березня. Загальна тривалість залягання снігового      покриву за зиму становить по області 68–89 днів, середня висота снігу за зиму – 9–13 см, тоді як максимальна висота в окремі роки – 28–63 см. В останні             десятиріччя досить часто спостерігаються роки без сталого снігового покриву або      взагалі безсніжні зими.

Узимку зазвичай  спостерігаються відлиги, кількість днів з якими за період грудень–лютий по області коливається від 46 до 51.